1. Словник української мови в 11 томах

плескотати

ПЛЕСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЕСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плеска́ти.

Тихо усюди, аж мертво тихо, тілько плескотять його ноги, бредучи водою (Мирний, І, 1954, 309);

Десь близько, ніби сріблястий дзвіночок, плескотів потік (Скл., Карпати, II, 1954, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плескотати — плескота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. плескотати — -кочу, -кочеш і плескотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до плескати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плескотати — Плескота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -чуть і плескоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -тя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плескотати — ПЛЕСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЕСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плеска́ти. Тихо усюди, аж мертво тихо, тілько плескотять його ноги, бредучи водою (Панас Мирний); Десь близько, ніби сріблястий дзвіночок, плескотів потік (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
  5. плескотати — ЛОПОТА́ТИ (ЛОПОТІ́ТИ) (про парус, прапор і т. ін. — видавати глухі звуки, розвіваючись на вітрі), ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКОТА́ТИ, ПЛЕСКОТІ́ТИ, ПЛЕСКОТА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ. Словник синонімів української мови