1. Словник української мови в 11 томах

пливець

ПЛИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., діал. Плавець.

Аж от звідкілясь із’явивсь човник, а в човникові сидів парубчак.. Жартухи заздалегідь змовилися перепинити пливця (Крим., Вибр., 1965, 357).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пливець — пливе́ць іменник чоловічого роду, істота плавець діал. Орфографічний словник української мови
  2. пливець — -вця, ч., діал. Плавець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пливець — ПЛИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., діал. Плавець. Аж от звідкілясь із'явивсь човник, а в човникові сидів парубчак .. Жартухи заздалегідь змовилися перепинити пливця (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах