плитовий
ПЛИТОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до плита́ 1;
// Який має форму плити.
Великі бризки.. стрибали догори і наливали сажалки, обложені плитовим камінням (Стор., І, 1957, 367);
Під насипом трьох могил було п’ять поховань: дві плитові могили і три уступчасті склепи (Знання.., 7, 1966, 11).
2. у знач. ім. плитови́й, во́го, ч.; плитова,́ во́ї, ж., гірн. Людина, яка працює на відкочуванні і підкочуванні вагонеток біля площадки, де їх завантажують і розвантажують.
Дев’ять років тому.. він прийшов на шахту. Спочатку працював плитовим (Роб. газ., 26.I 1965, 1);
Штрек од краю і до краю дзвонить сталлю, як в жнива… Тут вагончики стрічає чорнобрива плитова (Сос., Близька далина, 1960, 55).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плитовий — плитови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- плитовий — -а, -е. 1》 Прикм. до плита 1). || Який має форму плити. 2》 у знач. ім. плитовий, -вого, ч.; плитова, -вої, ж., гірн. Людина, яка працює на відкочуванні й підкочуванні вагонеток біля площадки, де їх завантажують і розвантажують. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плитовий — ПЛИТОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до плита́ 1; // Який має форму плити. Великі бризки .. стрибали догори і наливали сажалки, обложені плитовим камінням (О. Словник української мови у 20 томах