плодовитий

ПЛОДОВИ́ТИЙ, а, е.

1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини).

Ми одержали ..плодовиті гібриди між житом і різними видами пирію (Хлібороб Укр., 2, 1970, 28);

// Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей).

Більшість риб дуже плодовита. Карась, наприклад, відкладає до 300 тисяч ікринок (Веч. Київ, 1.IV 1957, 4);

Плодовитий рід;

// Родючий (про землю).

— Земля плодовита, небо лагідне, води рибні, люд тихий і до праці навиклий, — отсе, мої панство, ..ресурси, природні жерела [джерела] багатства (Фр., II, 1950, 369);

Плодовиті поля.

2. перен. Те саме, що плі́дний 3.

Олесь Донченко був винятково плодовитим письменником, він написав дуже багато книг (Літ. Укр., 17.ІІІ 1962, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плодовитий — плодови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плодовитий — -а, -е. 1》 Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). || Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). Плодовитий рід. || Родючий (про землю). Плодовиті поля. 2》 перен. Те саме, що плідний 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плодовитий — Родючий, дорідний, врожайний, рясний, див. продуктивний Словник чужослів Павло Штепа
  4. плодовитий — ПЛОДОВИ́ТИЙ, а, е. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). Ми одержали .. плодовиті гібриди між житом і різними видами пирію (з наук. літ.); // Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). Словник української мови у 20 томах
  5. плодовитий — ПЛІ́ДНИЙ (який дає чи здатний давати багато плодів або численне потомство; здатний створювати щось у великій кількості), ПЛОДОВИ́ТИЙ, ПЛОДЮ́ЧИЙ, СІМЕНЯ́СТИЙ розм. Я лан орю і сію плідне зерно! (Л. Словник синонімів української мови