плодожерка
ПЛОДОЖЕ́РКА, и, ж. Небезпечний садовий і польовий шкідник-метелик, гусінь якого ушкоджує плоди рослин.
Широко застосовується в боротьбі з яблуневою плодожеркою накладання ловчих поясів на стовбури і при основі товстих гілок плодових дерев (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 30);
— Хотілось би й нам.. штурмувати плодожерку та бур’яни, а доводиться замість того важкі бомбардувальники піднімати в небо. І піднімаємо, бо треба (Гончар, Тронка, 1963, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плодожерка — плодоже́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- плодожерка — -и, ж. Садовий і польовий шкідник-метелик, гусінь якого ушкоджує плоди рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плодожерка — ПЛОДОЖЕ́РКА, и, ж. Небезпечний садовий і польовий шкідник-метелик, гусінь якого ушкоджує плоди рослин. Широко застосовується в боротьбі з яблуневою плодожеркою накладання ловчих поясів на стовбури і при основі товстих гілок плодових дерев (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах