плодоовочівництво

ПЛОДООВОЧІВНИ́ЦТВО, а, с. Вирощування плодів і овочів як галузь сільського господарства;

// Галузь науки про вирощування плодових рослин і овочів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плодоовочівництво — плодоовочівни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плодоовочівництво — -а, с. Вирощування плодів та овочів як галузь сільського господарства. || Галузь науки про вирощування плодових рослин і овочів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плодоовочівництво — ПЛОДООВОЧІВНИ́ЦТВО, а, с. Вирощування плодів і овочів як галузь сільського господарства; // Галузь науки про вирощування плодових рослин і овочів. Словник української мови у 20 томах