1. Словник української мови в 11 томах

пломеніти

ПЛОМЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., поет. Те саме, що полум’яні́ти.

Голубенко сильно втягав дим, цигарка аж шкварчала й пломеніла (Епік, Тв., 1958, 204);

[Любов:] Але згодьтесь же і ви, що горіти і пломеніти від сього просто смішно! (Л. Укр., II, 1951, 18);

Пломеніючи щастям, вона уривчасто.. почала розповідати йому про випадок на фабриці (Вільде, Сестри.., 1958, 561);

В ще неясній далині вимальовувався стрімкий копер. На ньому м’яким рожевим сяйвом пломеніла зоря (Ткач, Черг. завдання, 1951, 27);

Лице ще й досі пломеніє (Сос., II, 1958, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пломеніти — пломені́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пломеніти — див. горіти Словник синонімів Вусика
  3. пломеніти — -ію, -ієш, недок., поет. Те саме, що полум'яніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пломеніти — ПЛОМЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., поет. Те саме, що полум'яні́ти. Голубенко сильно втягав дим, цигарка аж шкварчала й пломеніла (Г. Епік); [Любов:] Але згодьтесь же і ви, що горіти і пломеніти від сього просто смішно!... Словник української мови у 20 томах
  5. пломеніти — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет. Словник синонімів української мови