1. Словник української мови в 11 томах

плотар

ПЛОТА́Р, я́, ч. Робітник, який збиває, зв’язує плоти, а також гонить їх при сплаві.

Гурт плотарів готував.. сніданок, а серединою Волги, назустріч плотам, другий буксир вів три величезні баржі (Епік, Тв., 1958, 301);

Плотар.. перекинув довгу лату з плоту на берег (Десняк, II, 1955, 331).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плотар — плота́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плотар — -я, ч. Робітник, який збиває, зв'язує плоти, а також гонить їх під час сплаву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плотар — ПЛОТА́Р, я́, ч. Робітник, який збиває, зв'язує плоти, а також гонить їх при сплаві. Гурт плотарів готував .. сніданок, а серединою Волги, назустріч плотам, другий буксир вів три величезні баржі (Г. Епік); Плотар .. перекинув довгу лату з плоту на берег (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
  4. плотар — ПЛОТА́Р (той, хто готує плоти і сплавляє їх), ОСНА́Ч діал.; ПЛОТОГО́Н, ПЛОТОВО́Д, БОКОРА́Ш діал. (той, хто сплавляє плоти). Посередині плота гурт плотарів готував на триножнику гарячий сніданок (Г. Словник синонімів української мови