1. Словник української мови в 11 томах

плотогон

ПЛОТОГО́Н, а, ч. Робітник, що сплавляє плоти.

Юхим бачив, що плотогонів зносило водою, й гукав: — До берега кермуй, Антоне! (Чорн., Потік.., 1956, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плотогон — плотого́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плотогон — -а, ч. Робітник, що сплавляє плоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плотогон — ПЛОТОГО́Н, а, ч. Робітник, що сплавляє плоти. Юхим бачив, що плотогонів зносило водою, й гукав: – До берега кермуй, Антоне! (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  4. плотогон — ПЛОТА́Р (той, хто готує плоти і сплавляє їх), ОСНА́Ч діал.; ПЛОТОГО́Н, ПЛОТОВО́Д, БОКОРА́Ш діал. (той, хто сплавляє плоти). Посередині плота гурт плотарів готував на триножнику гарячий сніданок (Г. Словник синонімів української мови