плутаний
ПЛУ́ТАНИЙ, а, е.
1. Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний.
Плутані пасма волосся;
// Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.).
Я біг плутаними вуличками, а село, як на зло, було безконечно довгим (Цюпа, Три явори, 1958, 19).
2. Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний.
Опоненти стихли і, здається, були раді з того, що їх розвели: проблема надто плутана і делікатна (Кач., II, 1958, 43);
[Огнєв:] Як же ви розробляєте наказ за такими плутаними відомостями розвідки? (Корн., II, 1955, 25);
Плутане обгрунтування; Плутана розповідь.
3. розм. Який не вміє розібратися в чому-небудь.
[Терень:] Плутаєш ти, Антоньйо. Все плутаєш. І сам ти плутаний (Мик., І, 1957, 118).
4. Нетвердий, непевний (про кроки, ходу і т. ін.).
Ступає [Доцька] несміливим плутаним кроком, з опущеними, мовби у злодія, очима (Вільде, Сестри.., 1958, 328).
Значення в інших словниках
- плутаний — плу́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- плутаний — Заплутаний, переплутаний; (зміст) суперечливий, туманний, неясний, нечіткий; (крок) нетвердий, непевний. Словник синонімів Караванського
- плутаний — -а, -е. 1》 Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся. || Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.). 2》 Такий, у якому важко розібратися; суперечливий, неясний. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плутаний — Плу́таний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плутаний — ПЛУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Який безладно переплівся, заплутався; заплутаний. Плутані пасма волосся; // Який безладно перетинається, перехрещується один з одним (про вулиці, стежки і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- плутаний — БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови