1. Словник української мови в 11 томах

плюгавлення

ПЛЮГА́ВЛЕННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. плюга́вити.

Чесний талант в капіталістичній Америці приречений на жалюгідне існування, якщо він не буде «комерційним письменником», тобто таким, що мобілізує своє слово або для глорифікації [прославляння] системи, або на плюгавлення й зраду своєї батьківщини (Літ. Укр., 18.ХІ 1971, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюгавлення — плюга́влення іменник середнього роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. плюгавлення — -я, с., зневажл. Дія за знач. плюгавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюгавлення — ПЛЮГА́ВЛЕННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. плюга́вити. Словник української мови у 20 томах