плюндрувати
ПЛЮНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Ламаючи, знищуючи, руйнувати, спустошувати що-небудь.
Ой зронив тоді старий Святослав З уст своїх золоте слово..: — Рано, рано почали ви Половецьку землю плюндрувати (Мирний, V, 1955, 270);
Зараз.., коли він [ворог].. плюндрує рідний край, — Іван Петрович не може бути спокійним (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 5);
// Завдавати шкоди кому-, чому-небудь; нівечити, псувати.
В країнах зоологічного фашизму всі цінності нищать, культурні надбання плюндрують, всю спадщину народу викидають (Тич., III, 1957, 77);
Палять [фашисти].., грабують, плюндрують красу твою [Україно] і багатства (Довж., III, 1960, 19);
Колись ворог увалився в Карпати, руйнував села та плюндрував людей (Чорн., Пісні.., 1958, 53).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плюндрувати — плюндрува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- плюндрувати — Пустошити, спустошувати, руйнувати, нищити; (цінності) псувати, нівечити. Словник синонімів Караванського
- плюндрувати — -ую, -уєш, недок., перех. Ламаючи, знищуючи, руйнувати, спустошувати що-небудь. || Завдавати шкоди кому-, чому-небудь; нівечити, псувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плюндрувати — Плю[і]ндрува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плюндрувати — ПЛЮНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Ламаючи, знищуючи, руйнувати, спустошувати що-небудь. Ой зронив тоді старий Святослав З уст своїх золоте слово..: – Рано, рано почали ви Половецьку землю плюндрувати (Панас Мирний); Зараз.., коли він [ворог] .. Словник української мови у 20 томах
- плюндрувати — ЗАНАПАСТИ́ТИ (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), ЗАГУБИ́ТИ, ПОГУБИ́ТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ, ЗВЕСТИ́, ЗГУБИ́ТИ, ДОКОНА́ТИ розм., ЗАПРОПАСТИ́ТИ розм., ЗБА́ВИТИ розм., УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм. Словник синонімів української мови
- плюндрувати — Плюндрувати, -ру́ю, -єш гл. = пліндрувати. ЗОЮР. І. 128. Словник української мови Грінченка