плюск

ПЛЮСК, у, ч. Те саме, що плю́скіт.

Хвилями річка на човен аж скаче — Відскакують з плюском хвилі від човна (Коцюб., І, 1955, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюск — плюск іменник чоловічого роду плюскіт Орфографічний словник української мови
  2. плюск — -у, ч. Те саме, що плюскіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюск — ПЛЮСК, у, ч. Те саме, що плю́скіт. Хвилями річка на човен аж скаче – Відскакують з плюском хвилі від човна (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах