плюскатися
ПЛЮ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Те саме, що плю́скати 1.
На сонці плюскавсь польовий потік… (Крим., Вибр., 1965, 30);
Плюскалося море об кам’янистий берег (Ткач, Крута хвиля, 1956, 87).
2. Рухатися у воді з плюскотом.
[Ольга:] Чути.., як риба плюскається в водиці… (Кроп., V, 1959, 143);
Іноді в далечині плюскалася велика риба, і довго йшли водою широкі рівні кола (Тулуб, Людолови, І, 1957, 213);
// Обдавати себе або один одного бризками, водою.
Вона звикла.. робити, що хочеться: бігати, співати,.. плюскатися в чистих хвилях.. річки (Гр., І, 1963, 436);
Дівчата плюскалися в прозорій воді (Горд., Чужу ниву.., 1940, 130);
// Те саме, що бо́втати 2.
Вода .. тягла так до себе, що весь час плюскалися [Леся, Влодко, Василь і Зоня] в ній руками (Вільде, На порозі, 1955, 59).
3. розм. Падати з плюскотом.
Назар енергійно змахував лопатою — цілі брили злежаного снігу плюскались на середину струмка (Збан., Переджнив’я, 1955, 311).
Значення в інших словниках
- плюскатися — плю́скатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- плюскатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Те саме, що плюскати 1). 2》 Рухатися у воді з плюскотом. || Обдавати себе або один одного бризками, водою. || Те саме, що бовтати 2). 3》 розм. Падати з плюскотом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плюскатися — ПЛЮ́СКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Те саме, що плю́скати 1. На сонці плюскавсь польовий потік... (А. Кримський); Плюскалося море об кам'янистий берег (Д. Ткач). 2. Рухатися у воді з плюскотом. [Ольга:] Чути.., як риба плюскається в водиці... (М. Словник української мови у 20 томах
- плюскатися — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови