1. Словник української мови в 11 томах

плюсклий

ПЛЮ́СКЛИЙ, а, е. Порожній, дірчастий всередині (про плоди).

Огірок плюсклий, згірклий, вже затхнувся, не йде на душу (Горд., Заробітчани, 1949, 96);

Плюсклі горіхи; *Образно. В. Блакитний, В. Чумак, П. Тичина та інші радо прославляють «зорю соціалізму», «наступаючий день», «ясне в далині», картаючи і розвінчуючи «плюсклих пророків», націоналістичних запроданців (Рад. літ-во, 3, 1958, 6);

// Плоский, сплющений.

Плюсклий стручок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюсклий — плю́склий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плюсклий — див. поганий Словник синонімів Вусика
  3. плюсклий — -а, -е. Порожній, дірчастий всередині (про плоди). Плюсклі горіхи. || Плоский, сплющений. Плюсклий стручок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плюсклий — ПЛЮ́СКЛИЙ, а, е. Порожній, дірчастий всередині (про плоди). Огірок плюсклий, згірклий, вже затхнувся, не йде на душу (К. Гордієнко); Плюсклі горіхи; // Плоский, сплющений. Плюсклий стручок. Словник української мови у 20 томах
  5. плюсклий — ПОРОЖНИ́СТИЙ (який має всередині порожнину), ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ПУСТОТІ́ЛИЙ спец.; ПЛЮ́СКЛИЙ (про плоди). Вчені склали карту розподілу частинок пилу в цьому районі. Словник синонімів української мови
  6. плюсклий — Плю́склий, -а, -е Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього ме вибереш. Рудч. Ск. II. 208. Словник української мови Грінченка