плівчастий

ПЛІ́ВЧАСТИЙ, а, е.

1. Який має плівку, плівки, складається з плівок (у 1, 2 знач.).

Голозерні сорти кормового ячменю містять протеїну більше, ніж плівчасті (Хлібороб Укр., 7, 1968, 27).

2. Який утворює плівку (у 2 знач.).

Плівчастий клей.

3. Зробл. з плівки (у 3 знач.).

Гладенька поверхня плівчастої упаковки запобігає пошкодженню овочів під час пакування в ящикову тару (Хлібороб Укр., 5, 1969, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плівчастий — плі́вчастий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плівчастий — -а, -е. 1》 Який має плівку, плівки, складається з плівок (у 1, 2 знач.). 2》 Який утворює плівку (у 2 знач.). 3》 Зробл. з плівки (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плівчастий — ПЛІ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який має плівку, плівки, складається з плівок (у 1, 2 знач.). Голозерні сорти кормового ячменю містять протеїну більше, ніж плівчасті (з наук. літ.). 2. Який утворює плівку (у 2 знач.). Плівчастий клей. 3. Зробл. з плівки (у 3 знач. Словник української мови у 20 томах