1. Словник української мови в 11 томах

пліснявий

ПЛІ́СНЯВИЙ, а, е.

1. Укритий пліснявою, плісенню (у 1 знач.).

— Сиділи [учасники експедиції] без дров і гризли плісняві сухарі (Тулуб, В степу.., 1964, 408).

∆ Плі́сняві гриби́ — те саме, що плі́сень 1.

Махтей поставив каганець на діжку. Стали помітними плісняві гриби. Вони густо вкрили дерев’яну стелю й підпори (Шиян, Гроза.., 1956, 655).

2. перен. Який має в собі елементи загнивання, розкладу.

Вона оплакує все те, що вже повернути не можна, яке так бездумно і легковажно вона проміняла на плісняве життя (Рибак, Час.., 1960, 581).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пліснявий — (який покритий пліснявою) цвілий, зацвілий, запліснявілий. Словник синонімів Полюги
  2. пліснявий — плі́снявий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. пліснявий — Цвілий, зацвілий, запліснявілий; (- життя) рутинний, мертвотний. Словник синонімів Караванського
  4. пліснявий — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
  5. пліснявий — -а, -е. 1》 Укритий пліснявою, плісенню (у 1 знач.). Плісняві гриби — те саме, що плісень 1. 2》 перен. Який має в собі елементи загнивання, розкладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пліснявий — ПЛІ́СНЯВИЙ, а, е. 1. Укритий пліснявою, плісенню (у 1 знач.). – Сиділи [учасники експедиції] без дров і гризли плісняві сухарі (З. Тулуб). 2. перен. Який має в собі елементи загнивання, розкладу. Словник української мови у 20 томах
  7. пліснявий — ПЛІ́СНЯВИЙ, ЦВІЛИЙ. На Петра повіяло задухою темного пліснявого кутка, в який не проникає сонячний промінь (С. Журахович); Сухарі були цвілі, припали пилом і зовсім не мали вигляду шматка хліба (С. Васильченко). — Пор. плі́сень. Словник синонімів української мови
  8. пліснявий — Пліснявий, -а, -е Заплѣсневѣлый. Словник української мови Грінченка