плішина
ПЛІШИ́НА, и, ж.
1. Місце, на якому витерлася, облізла шерсть.
На кінці хвоста у неї [в лисиці] була плішина з куряче яйце завбільшки (Укр.. казки, легенди.., 1957, 46);
// Оголене, безволосе місце на голові людини (звичайно на тім’ї); лисина.
2. Позбавлене рослинності, вигоріле, вимокле і т. ін. місце серед поля, в лісі тощо.
В дубині колгосп посіяв п’ять гектарів.. сортової пшениці; Любу цікавило.., чи не утворилися плішини (Бабляк, Вишн. сад, 1960,127);
Внаслідок загибелі рослин на дуже пошкоджених посівах можуть утворюватись великі плішини (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 116);
// Пляма, що виділяється своїм кольором, формою і т. ін. на якій-небудь поверхні.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плішина — пліши́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- плішина — -и, ж. 1》 Місце, на якому витерлася, облізла шерсть. || Оголене, безволосе місце на голові людини (звичайно на тім'ї); лисина. 2》 Позбавлене рослинності, вигоріле, вимокле і т. ін. місце серед поля, в лісі тощо. || Пляма, що вирізняється своїм кольором, формою і т. ін. на якій-небудь поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плішина — ПЛІШИ́НА, и, ж. 1. Місце, на якому витерлася, облізла шерсть. На кінці хвоста у неї [в лисиці] була плішина з куряче яйце завбільшки (з казки); // Оголене, безволосе місце на голові людини (звичайно на тім'ї); лисина. Словник української мови у 20 томах
- плішина — Ділянка лісу без деревних рослин і така, яку довго (понад 5 років) не засаджували лісом. Універсальний словник-енциклопедія
- плішина — ЛИ́СИНА (місце на голові, де випало і не росте волосся; ділянка землі, позбавлена рослинності), ПЛІШИ́НА, ПРОЛИ́СИНА, ПЛІШ рідко. Особливо старанно маскував секретар свою жовтувату лисину, майстерно прикриваючи її ріденьким рудуватим волоссям (Ю. Словник синонімів української мови