1. Словник української мови в 11 томах

пнище

ПНИ́ЩЕ, а, с., розм. Збільш. до пень.

— Тут колись росли дуби. Лишилися старі пні, от вони біля цих пнищ і ростуть тепер (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пнище — пни́ще іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пнище — -а, с., розм. Збільш. до пень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пнище — ПНИ́ЩЕ, а, с., розм. Збільш. до пень. – Тут колись росли дуби. Лишилися старі пні, от вони біля цих пнищ і ростуть тепер (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах