побелькотати
ПОБЕЛЬКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПОБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Белькотати якийсь час.
[Петраш:] Тут нова оказія… Парламентер від Петлюри.., може, хай трохи побелькоче з тобою? (Мокр., П’єси, 1959, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побелькотати — побелькота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побелькотати — -кочу, -кочеш і побелькотіти, -очу, -отиш, док. Белькотати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побелькотати — ПОБЕЛЬКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПОБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Белькотати якийсь час. [Петраш:] Тут нова оказія... Парламентер від Петлюри.., може, хай трохи побелькоче з тобою? (Ю. Мокрієв). Словник української мови у 20 томах