1. Словник української мови в 11 томах

поблеклий

ПОБЛЕ́КЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до побле́кнути;

// У знач. прикм.

О. Нестор.. витріщився на паню своїми поблеклими очима (Фр., VII, 1951, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поблеклий — побле́клий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. поблеклий — ПОБЛЕ́КЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до побле́кнути; // у знач. прикм. О. Нестор .. витріщився на паню своїми поблеклими очима (І. Франко). Словник української мови у 20 томах