побратимство

ПОБРАТИ́МСТВО, а, с.

1. тільки одн. Супроводжуваний певним обрядом давній слов’янський звичай зміцнення дружби прирівнюванням її до братських стосунків.

— Може, ви чували коли-небудь про побратимство! Де вже не чувати? Се наш січовий звичай (П. Куліш, Вибр., 1969, 90);

У східних слов’ян стародавній звичай побратимства широко відомий був уже в епосі Київської Русі (Вітч., 7, 1967, 178).

2. Група об’єднаних спільною діяльністю і метою людей, які додержуються певних установлених ними правил; братство.

В мислі його [Бенедя] промелькнув образ такого побратимства, великого і сильного, котре би могло злучити докупи дрібні сили робітників (Фр., V, 1951, 359);

— У нас тут побратимство з старих ріпників склалося (Кол., Терен.., 1959, 57).

3. тільки одн. Братське почуття, ставлення; дружба.

Ще на новий рік наше з ним [Кривинюком] побратимство не було вже пустою формою, а потім ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили у Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Л. Укр., V, 1956, 345);

Дружба Карла Маркса і Фрідріха Енгельса, яку сміливо можна назвати чудесним давнім словом побратимство, сповнює серце гордістю за слово людина (Рильський, Веч. розмови, 1962, 125);

Це почуття побратимства, мабуть, сповнювало й інших бійців, проявляючись все виразніше і нестримніше, чим менше їх ставало (Гончар, III, 1959, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побратимство — побрати́мство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. побратимство — Братерство, братство, дружба, фр. брудершафт. Словник синонімів Караванського
  3. побратимство — -а, с. 1》 тільки одн. Супроводжуваний певним обрядом давній слов'янський звичай зміцнення дружби прирівнюванням її до братських стосунків. 2》 Група об'єднаних спільною діяльністю і метою людей, які додержуються певних установлених ними правил; братство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побратимство — Побрати́мство, -ва, -ву з ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. побратимство — ПОБРАТИ́МСТВО, а, с. 1. тільки одн. Супроводжуваний певним обрядом давній слов'янський звичай зміцнення дружби прирівнюванням її до братських стосунків. – Може, ви чували коли-небудь про побратимство! Де вже не чувати? Се наш січовий звичай (П. Словник української мови у 20 томах
  6. побратимство — ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт. Словник синонімів української мови
  7. побратимство — Побратимство, -ва с. Братство, дружба. ЕЗ. V. 197. Може ви чували коли небудь про побратимство? Де вже не чували? Се наш, січовий звичай; як не одрізняй себе од миру, а все чоловікові хочеться до кого небудь прихилитись; нема рідного брата... Словник української мови Грінченка