побритий
ПОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побри́ти.
Ось Ваня приходить, чистенький, помитий, В новому костюмі, гарненько побритий (Сто пісень.., 1946, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побритий — побри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- побритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до побрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побритий — ПОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до побри́ти. Ось Ваня приходить, чистенький, помитий, В новому костюмі, гарненько побритий (Сто пісень..). Словник української мови у 20 томах