побритий

ПОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побри́ти.

Ось Ваня приходить, чистенький, помитий, В новому костюмі, гарненько побритий (Сто пісень.., 1946, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побритий — побри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до побрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побритий — ПОБРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до побри́ти. Ось Ваня приходить, чистенький, помитий, В новому костюмі, гарненько побритий (Сто пісень..). Словник української мови у 20 томах