побронзований
ПОБРОНЗО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до побронзува́ти.
Був [місяць] не білий, а золотавий, аж ніби побронзований, великий і круглий (Збан., Переджнив’я, 1960, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побронзований — побронзо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- побронзований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до побронзувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побронзований — ПОБРОНЗО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до побронзува́ти. Був [місяць] не білий, а золотавий, аж ніби побронзований, великий і круглий (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах