побронзовіти
ПОБРОНЗОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бронзові́ти.
— Юрію Матвійовичу, я вас не впізнаю: ви помолоділи на десять літ, без компліментів. Зарожевіли, по-бронзовіли, в очах — зухвальство жіночого серцеїда (Вол., Місячне срібло, 1961, 72);
Щоки її наче аж побронзовіли — після вітрів чи морозів (Гуц., З горіха.., 1967, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побронзовіти — побронзові́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побронзовіти — -ію, -ієш. Док. до бронзовіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побронзовіти — ПОБРОНЗОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бронзові́ти. – Юрію Матвійовичу, я вас не впізнаю: ви помолоділи на десять літ, без компліментів. Зарожевіли, по-бронзовіли, в очах – зухвальство жіночого серцеїда (І. Волошин); Щоки її наче аж побронзовіли – після вітрів чи морозів (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах