побутопис

ПОБУТО́ПИС, у, ч. Те саме, що побутописа́ння.

Стельмаха, як і Довженка та Яновського, приваблює не дрібний побутопис, не реєстрація того, що було, а події й герої великих звершень, люди щедрої й багатої душі (Вітч., 3, 1962, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побутопис — побуто́пис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. побутопис — -у, ч. Те саме, що побутописання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побутопис — ПОБУТО́ПИС, у, ч. Те саме, що побутописа́ння. Стельмаха, як і Довженка та Яновського, приваблює не дрібний побутопис, не реєстрація того, що було, а події й герої великих звершень, люди щедрої й багатої душі (із журн.). Словник української мови у 20 томах