повалений

ПОВА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повали́ти¹.

На галяві побачили [хлопці] дерево, повалене снарядом (Гуц., З горіха.., 1967, 3);

Як, вихор,.. весілля промчалося Чіпчиним двором і наробило нетрохи шкоди в господарстві. Тини повалені й поламані (Мирний, II, 1954, 249);

Біля поваленого хліва горів вогонь (Тют., Вир, 1964, 362);

Боротьба робітничого класу з класом капіталістів не може розгорнутися досить широко і кінчитися перемогою, поки не повалені давніші історичні вороги пролетаріату (Ленін, 15, 1971, 194);

// пова́лено, безос. присудк. сл.

Вздовж шосе повалено на землю підряд біля двадцяти телеграфних стовпів, порвано проводи (Коз., Гарячі руки, 1960, 136);

— Раз іду — і натрапив у гущавині дубка. Справді, доброго дубка повалено (Хотк., І, 1966, 85);

Повстання ж щойно відбулось.. Тимчасовий уряд повалено (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 539).