1. Словник української мови в 11 томах

поваплений

ПОВА́ПЛЕНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до пова́пити.

Де ж слава ваша?? На словах! Де ваше золото, палати? Де власть великая? В склепах, В склепах, поваплених катами (Шевч., II, 1953, 227);

Високий стовп зіперся в ребра стелі, Стримить, мов стереже смиренно лживий [облудний] сплін Поваплених, байдужих, голих стін (Бажан, Роки, 1957, 212).

◊ Гроб пова́плений — уживається на позначення кого-, чого-небудь, що під привабливим зовнішнім виглядом ховає найгірші, найогидніші якості, властивості.

«Мир» — це сучасна Сковороді верхівка суспільства, це пишне панство та розкішне духівництво, це ті.. «гроби поваплені», яких він картав слідом за Іваном Вишенським (Рильський, Веч. розмови, 1964, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поваплений — пова́плений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. поваплений — -а, -е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до повапити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поваплений — ПОВА́ПЛЕНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. до пова́пити. Де ж слава ваша?? На словах! Де ваше золото, палати? Де власть великая? В склепах, В склепах, поваплених катами (Т. Словник української мови у 20 томах