повбиватися
ПОВБИВА́ТИСЯ¹, а́ються, док. Заглибитися в щось унаслідок ударяння, натискування (про все або багато чого-небудь).
Стріли засвистіли, мов змії, і, перелетівши понад головами дружинників, повбивалися в стіну (Фр., VI, 1951, 76).
ПОВБИВА́ТИСЯ², а́ємося, а́єтеся, док.
1. Розбитися насмерть; убитися (про всіх або багатьох).
Поки пташка літає і корму добуває, зозуленя повикидає усіх маленьких пташенят з гнізда, вони попадають на землю і повбиваються (Хижняк, Невгамовна, 1961, 265).
2. Позбутися життя, воюючи, б’ючися з ким-небудь (про всіх або багатьох).
— Годі вам воювати! — кричала весело молодиця. — Повбиваєтесь (Довж., Зач. Десна, 1957, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повбиватися — повбива́тися 1 дієслово доконаного виду позаглиблюватися внаслідок ударяння повбива́тися 2 дієслово доконаного виду погинути Орфографічний словник української мови
- повбиватися — I -аються, док. Заглибитися в щось унаслідок ударяння, натискування (про все чи багато чого-небудь). II -аємося, -аєтеся, док. 1》 Розбитися насмерть; убитися (про всіх чи багатьох). 2》 Позбутися життя, воюючи, б'ючися з ким-небудь (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повбиватися — ПОВБИВА́ТИСЯ¹, а́ються, док. Заглибитися в щось унаслідок ударяння, натискування (про все або багато чого-небудь). Стріли засвистіли, мов змії, і, перелетівши понад головами дружинників, повбивалися в стіну (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- повбиватися — Повбива́тися, -ва́ємося, -єтеся гл. Убиться (о многихъ). Ном. № 7541. Словник української мови Грінченка