повбиратися
ПОВБИРА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Одягтися (про все або багато чого-небудь, про всіх або багатьох).
Тим часом Надезя й Палазя повбирались і повиходили в світлицю (Н.-Лев., III, 1956, 184);
// Гарно одягтися; нарядитися (про всіх або багатьох).
Дома в себе вони.. ходять було в дьогтяних сорочках да в дірявих кожухах-кажанках, а тут повбирались у такі жупани, що хоть би й гетьманові (П. Куліш, Вибр., 1969, 78);
[Пані Люба (до дівчат):] Чого це ви, дівчата, повбиралися сьогодні? Свято яке почули? (Вас., III, 1960, 200);
*Образно. Білий чистий сніг покривав дахи, галуззя дерев, і навіть кілля в плоті.. повбиралось у маленькі біленькі шапочки (Кобр., Вибр., 1954, 106).
2. Прикрасити себе чим-небудь (про всіх або багатьох).
Дівчата вперше, після довгого посту, повбирались в квітки й стрічки, скільки в їх лежало в скринях (Н.-Лев., III, 1956, 104);
*Образно. Глянь, смереки зеленії коси повбирались у яснії роси (Л. Укр., І, 1951, 201).
3. розм. Забруднитися (про всіх або багатьох).
Хлопці повбирались у крейду.
4. розм. Проникнути, пробратися куди-небудь, удаючись до хитрощів, підкупу і т. ін. (про всіх або багатьох).
— Їм [панам] що? — четвертий каже. — Вони собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ні гадки! (Мирний, І, 1949, 393).
Значення в інших словниках
- повбиратися — повбира́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повбиратися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Одягтися (про все чи багато чого-небудь, про всіх чи багатьох). || Гарно одягтися; нарядитися (про всіх чи багатьох). 2》 Прикрасити себе чим-небудь (про всіх чи багатьох). 3》 розм. Забруднитися (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повбиратися — Повбира́тися, -ра́ємося, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повбиратися — ПОВБИРА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Одягтися (про все або багато чого-небудь, про всіх або багатьох). Тим часом Надезя й Палазя повбирались і повиходили в світлицю (І. Нечуй-Левицький); // Гарно одягтися; нарядитися (про всіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах