1. Словник української мови в 11 томах

поверхово

ПОВЕРХО́ВО.

1. Присл. до поверхо́вий² 2.

Питання про впливи на письменника інших письменників у наших критиків займає чогось переднє місце, хоч розв’язують вони його, на мій погляд, дуже поверхово (Вас., IV, 1960, 48);

Я зрозумів тепер, що Заруба не поверхово, а глибоко розуміється в сільському господарстві (Кучер, Прощай.., 1957, 467).

2. присл., діал. Зовні.

Він чув себе легким і хоч поверхово спокійним (Фр., VII, 1951, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поверхово — поверхо́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поверхово — 1》 Присл. до поверховий II 2). 2》 присл., діал. Зовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поверхово — ПОВЕРХО́ВО. 1. Присл. до поверхо́вий² 2. Раптом до нашої кімнати, .. не увійшов, а майже вскочив немолодий уже чоловік з тої категорії напівінтелігентів, котрі наспіх хапають поверхово всякі новини... Словник української мови у 20 томах