повивертатися
ПОВИВЕРТА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Висунутися, зрушитися з місця (про все або багато чого-небудь).
По головній вулиці проклав хтось цегляні тротуари, але вони вже встигли вичовгатись, цеглини повиверталися (Збан., Сеспель, 1961, 334).
2. Перевернутися виворотом назовні (про все або багато чого-небудь).
Рукави повиверталися.
◊ О́чі повиверта́лися — очі широко розкрилися, вирячилися.
— Та й німець там.., коли б ви, діду, побачили. Низьке,.. губи товсті, зуби чорні, а очі — так всі і повиверталися (Мирний, І, 1954, 194).
3. розм. Лягти або сісти, розкинувшись (про всіх або багатьох).
Попились вразькі запорожці так, що й повивертались у садку на траві (П. Куліш, Вибр., 1969, 195).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повивертатися — повиверта́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повивертатися — -аємося, -аєтеся, док. 1》 Висунутися, зрушитися з місця (про все чи багато чого-небудь). 2》 Перевернутися виворотом назовні (про все чи багато чого-небудь). 3》 розм. Лягти або сісти, розкинувшись (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повивертатися — ПОВИВЕРТА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Висунутися, зрушитися з місця (про все або багато чого-небудь). По головній вулиці проклав хтось цегляні тротуари, але вони вже встигли вичовгатись, цеглини повиверталися (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- повивертатися — Повивертатися, -таємося, -єтеся гл. 1) Опрокинуться (о многихъ). 2) Вывернуться на изнанку. Рукава повиверталися. 3) Разлечься (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались та й не встають. Рудч. Ск. 59. Словник української мови Грінченка