повиволікати
ПОВИВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Виволокти всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Ще гірше розлютив [Вагман панів].., бо там десь повиволікав різні їх справки, шахрайства (Фр., VII, 1951, 299).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повиволікати — повиволіка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повиволікати — -аю, -аєш, док., перех. Виволокти всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повиволікати — ПОВИВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Виволокти всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Ще гірше розлютив [Вагман панів].., бо там десь повиволікав різні їх справки, шахрайства (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- повиволікати — Повиволіка́ти, -каю, -єш гл. Выволочь, вытаскать (многихъ). Вони як поснуть, то хоч за ноги їх повиволікай. Харьк. у. Словник української мови Грінченка