1. Словник української мови в 11 томах

повивірчуваний

ПОВИВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повиві́рчувати.

Два суботники, влаштовані повітпарткомом, допомогли затрамбувати повивірчувані гранатними набоями баюри на головній вулиці (Кир., Вибр., 1960, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повивірчуваний — повиві́рчуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повивірчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повивірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повивірчуваний — ПОВИВІ́РЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повиві́рчувати. Два суботники, влаштовані повітпарткомом, допомогли затрамбувати повивірчувані гранатними набоями баюри на головній вулиці (І. Кириленко). Словник української мови у 20 томах