повидавлювати
ПОВИДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Видавити все або багато чого-небудь.
Повидавлювати сік з вишень.
2. Давлячи, натискуючи, вибивати, виламувати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.
[Іван:] Я з козаками цілувався, то декотрим і зуби повидавлював (Вас., III, 1960, 29);
Повидавлювати вікна.
3. Натискуючи, робити заглибини у (на) чому-небудь скрізь або в багатьох місцях.
Спочатку промаркірували [дівчата] поле хрест-навхрест, потім на схрещенні ліній загостреними кілками повидавлювали глибоченькі ямки (Вол., Дні.., 1958, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повидавлювати — повида́влювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повидавлювати — -юю, -юєш, док., перех. 1》 Видавити все чи багато чого-небудь. Повидавлювати сік із вишень. 2》 Давлячи, натискуючи, вибивати, виламувати все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Повидавлювати вікна. 3》 Натискуючи, робити заглибини у (на) чому-небудь скрізь або в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повидавлювати — ПОВИДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. 1. Видавити все або багато чого-небудь. Повидавлювати сік з вишень. 2. Давлячи, натискуючи, вибивати, виламувати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Словник української мови у 20 томах
- повидавлювати — Повидавлювати, -люю, -єш гл. 1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало. Мнж. 144. 2) Передавить (многихъ). Словник української мови Грінченка