1. Словник української мови в 11 томах

повидираний

ПОВИДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повидира́ти.

У двох із них [халупок], очевидячки, ніхто не жив, бо вікна були повидирані, комишові стріхи обсипались (Коцюб., І, 1955, 368);

Серед довгого ряду колись гарних спіреїв були повидирані корчі (Кобр., Вибр., 1954, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повидираний — повиди́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повидираний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повидирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повидираний — ПОВИДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повидира́ти. У двох із них [халупок], очевидячки, ніхто не жив, бо вікна були повидирані, комишові стріхи обсипались (М. Коцюбинський); Серед довгого ряду колись гарних спіреїв були повидирані корчі (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах