повикочувати
ПОВИКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Викотити все або багато чого-небудь.
— Міщане повикочували на улицю бочки з пивами, з медом, з горілкою (П. Куліш, Вибр., 1969, 161).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повикочувати — повико́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повикочувати — -ую, -уєш, док., перех. Викотити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повикочувати — ПОВИКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Викотити все або багато чого-небудь. – Міщане повикочували на улицю бочки з пивами, з медом, з горілкою (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- повикочувати — Повикочувати, -чую, -єш гл. Выкатить (во множ.). Бочки меду та горілки повикочувані. Рудч. Ск. II. 81. Бочками повикочували венгерське вино. Стор. МПр. 146. Словник української мови Грінченка