1. Словник української мови в 11 томах

повилягати

ПОВИЛЯГА́ТИ, а́є, док. Вилягти (про все або багато чого-небудь; скрізь або в багатьох місцях).

Рута така посходила, аж повилягала (Коломийки, 1969, 252);

Сади стояли оголені, ліс почорнів, висока трава повилягала (Кучер, Чорноморці, 1956, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повилягати — повиляга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повилягати — -ає, док. Вилягти (про все чи багато чого-небудь; скрізь або в багатьох місцях). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повилягати — ПОВИЛЯГА́ТИ, а́є, док. Вилягти (про все або багато чого-небудь; скрізь або в багатьох місцях). Рута така посходила, аж повилягала (з народної пісні); Сади стояли оголені, ліс почорнів, висока трава повилягала (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах