1. Словник української мови в 11 томах

повипивати

ПОВИПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Випити все або багато чого-небудь.

— Добрі смішки, коли повипивав горілку з усіх бутлів! — загримала матушка (Н.-Лев., І, 1956, 129);

Дядьки пиво повипивали (Гуц., Скупана.., 1965, 207).

2. розм. Висмоктати, витягти з чогось усе до решти.

Горобці все просо повипивали.

◊ Кров повипива́ти — дуже знесилити, змучити.

— Ляхи були, усе взяли, Кров повипивали!.. (Шевч., II, 1963, 343).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повипивати — повипива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повипивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Випити все чи багато чого-небудь. 2》 розм. Висмоктати, витягти з чогось усе до решти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повипивати — ПОВИПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Випити все або багато чого-небудь. Що не було, все поз'їдали, Горілку всю повипивали, Як на вечері косарі (І. Котляревський); – Добрі смішки, коли повипивав горілку з усіх бутлів! – загримала матушка (І. Словник української мови у 20 томах
  4. повипивати — Повипива́ти, -ва́ю, -єш гл. Выпить (во множествѣ). Ляхи були — усе взяли, кров повипивали. Шевч. Словник української мови Грінченка