повиряджати
ПОВИРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОВИРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Гарно, пишно вбрати, причепурити або одягти в незвичний одяг усіх або багатьох.
Повиряджати дочок у шуби.
2. Спорядивши, забезпечивши потрібним для дороги, відправити звідкись кудись усіх або багатьох.
Повиряджати на заробітки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повиряджати — повиряджа́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- повиряджати — -аю, -аєш і рідко повиряджувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Гарно, пишно вбрати, причепурити або одягти в незвичний одяг усіх чи багатьох. 2》 Спорядивши, забезпечивши потрібним для дороги, відправити звідкись кудись усіх чи багатьох. Повиряджати на заробітки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повиряджати — ПОВИРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОВИРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. 1. Гарно, пишно вбрати, причепурити або одягти в незвичний одяг усіх або багатьох. Повиряджати дочок у шуби. Словник української мови у 20 томах