повирячуваний
ПОВИРЯ́ЧУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до повиря́чувати.
Очі, повирячувані від жаху.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повирячуваний — повиря́чуваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- повирячуваний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до повирячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повирячуваний — ПОВИРЯ́ЧУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до повиря́чувати. Очі, повирячувані від жаху. Словник української мови у 20 томах