повирячуваний

ПОВИРЯ́ЧУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до повиря́чувати.

Очі, повирячувані від жаху.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повирячуваний — повиря́чуваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. повирячуваний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до повирячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повирячуваний — ПОВИРЯ́ЧУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до повиря́чувати. Очі, повирячувані від жаху. Словник української мови у 20 томах