1. Словник української мови в 11 томах

повистрілювати

ПОВИСТРІ́ЛЮВАТИ і рідко ПОВИСТРЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.

1. Вистріляти до кінця всі патрони, снаряди і т. ін.

[Кирпа:] Знов Яшка пови-стрелював всі заряди!.. (Кроп., IV, 1959, 232).

2. Стріляючи, знищити всіх або багатьох.

Тухольці своїм камінням повистрілюють їх, мов качок! (Фр.„ VI, 1951, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повистрілювати — повистрі́лювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повистрілювати — і рідко повистрелювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Вистріляти до кінця всі патрони, снаряди і т. ін. 2》 Стріляючи, знищити всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повистрілювати — ПОВИСТРІ́ЛЮВАТИ і рідко ПОВИСТРЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. 1. Вистріляти до кінця всі патрони, снаряди і т. ін. [Кирпа:] Знов Яшка пови-стрелював всі заряди!.. (М. Кропивницький). 2. Стріляючи, знищити всіх або багатьох. Тухольці своїм камінням повистрілюють їх, мов качок! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах