повичерпувати
ПОВИЧЕ́РПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вичерпати все або багато чого-небудь, звідусіль.
— Всі ті страшні трясовиці, що блистіли лісом і полями тут і там — треба було позасипувати [позасипати], повичерпувати (Коб., II, 1956, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повичерпувати — повиче́рпувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повичерпувати — -ую, -уєш, док., перех. Вичерпати все чи багато чого-небудь, звідусіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повичерпувати — ПОВИЧЕ́РПУВАТИ, ую, уєш, док., що. Вичерпати все або багато чого-небудь, звідусіль. – Всі ті страшні трясовиці, що блистіли лісом і полями тут і там – треба було позасипувати [позасипати], повичерпувати (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах