1. Словник української мови в 11 томах

повишивати

ПОВИШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех.

1. Вишити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

— Коли ж я собі.. напряду на рушники та ще й квітками повишиваю (Н.-Лев., II, 1956, 176);

— А як я на них [дітей] понапрядаю та убілю полотно, як папір, та і повишиваю їм усе (Стеф., І, 1949, 223);

— Згодом я, звичайно, тут скрізь повишиваю сріблом… (Л. Янов., І, 1959, 119).

2. Вишивати якийсь час.

Оце тільки і повишиває [Марія] у таку погоду (Цюпа, Назустріч.., 1958, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повишивати — повишива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повишивати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех. 1》 Вишити все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2》 Вишивати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повишивати — ПОВИШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без дод. 1. Вишити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. – Коли ж я собі .. напряду на рушники та ще й квітками повишиваю (І. Словник української мови у 20 томах
  4. повишивати — Повишива́ти, -ва́ю, -єш гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Кв. І. 143. Уставки повишивала. Драг. 361. Словник української мови Грінченка