1. Словник української мови в 11 томах

повлипати

ПОВЛИПА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Влипнути в що-небудь (про всіх або багатьох, усе або багато чогось);

// перен. Щільно прилягти, притулитися (про всіх або багатьох).

Вікна вагона були геть затулені обличчями хлопців. З цікавістю вони просто повлипали в скло (Мик., II, 1957, 426).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повлипати — повлипа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повлипати — -аємо, -аєте, док. Влипнути в що-небудь (про всіх чи багатьох, усе чи багато чогось). || перен. Щільно прилягти, притулитися (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повлипати — ПОВЛИПА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Влипнути в що-небудь (про всіх або багатьох, усе або багато чогось); // перен. Щільно прилягти, притулитися (про всіх або багатьох). Вікна вагона були геть затулені обличчями хлопців. З цікавістю вони просто повлипали в скло (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах