повноправ’я

ПОВНОПРА́В’Я, я, с., рідко. Володіння всіма законними правами; повноправність.

І до бою сміло став я проти панства, царства мли, за свободу й повноправ’я, щоб народи всі жили! (Тич., До молоді.., 1959, 34).