1. Словник української мови в 11 томах

повнява

ПО́ВНЯВА, и, ж., рідко.

1. Те саме, що по́вня 2.

Я мовчав від повняви щастя, що тепло розливалось по всьому тілі (Досв., Вибр., 1959, 37).

2. Те саме, що огря́дність.

Ухопила [Марія Дмитрівна] теплу хустку і, незважаючи на свою повняву, бігцем перебігла веранду й подалася стежкою до моря шукати Костя (Дн. Чайка, Тв., 1960, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повнява — див. багато Словник синонімів Вусика
  2. повнява — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що повня 2). 2》 Те саме, що огрядність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повнява — ПО́ВНЯВА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що по́вня 2. Я мовчав від повняви щастя, що тепло розливалось по всьому тілі (Олесь Досвітній). 2. Те саме, що огря́дність. Словник української мови у 20 томах
  4. повнява — Повнява, -ви ж. = повня 1, 2. У повняві дізнає недостатку, всі злигодні подіймуться на його. К. Іов. 44. Словник української мови Грінченка