1. Словник української мови в 11 томах

поворотний

ПОВОРО́ТНИЙ, а, е.

1. Який служить для повертання чого-небудь.

При складних рельєфах шляхів і великій протяжності ліній тяговий трос підвішується на підтримуючих роликах, на поворотах встановлюються спеціальні поворотні ролики (Наука.., 6, 1956, 22).

2. перен. Який докорінно змінює щось; переломний.

Великий Жовтень став поворотним пунктом в історії людства, в долі всіх народів нашої країни (Ком. Укр., 7, 1968, 5);

Поворотний момент; Поворотний етап.

3. Який веде назад; зворотний.

Олекса Петрович, переговоривши із Швачеком, негайно ж пішов у поворотну дорогу (Крот., Сини.., 1948, 382);

// Який повертається назад.

Поворотний поїзд.

4. мед. Який повторюється, відновлюється (про хворобу).

Поворотний тиф.

ПОВОРОТНИ́Й, а́, е́, рідко. Те само, що поворотки́й.

— Все якісь не швидкі [наймички], не поворотні, не моторні… (Мирний, І, 1954, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поворотний — (який означає докорінну зміну в ході чогось) переломний, (з загостренням ситуації) критичний. Словник синонімів Полюги
  2. поворотний — поворо́тний прикметник від: поворо́т поворотни́й прикметник поворотки́й рідко Орфографічний словник української мови
  3. поворотний — (шлях) зворотний, ок. назадній; (пункт) ПЕРЕЛОМНИЙ; (кран) розворотний. Словник синонімів Караванського
  4. поворотний — I поворотн`ий-а, -е, рідко. Те саме, що повороткий. II повор`отний-а, -е. 1》 Який служить для повертання чого-небудь. Поворотний механізм — механізм, який передає зусилля водія від керма до передніх коліс аівтомобіля, змінюючи напрям руху... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поворотний — Звертальний, зворотний, наворотний, обертальний Словник чужослів Павло Штепа
  6. поворотний — Поворо́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поворотний — ПОВОРОТНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що поворотки́й. – Все якісь не швидкі [наймички], не поворотні, не моторні... (Панас Мирний). ПОВОРО́ТНИЙ, а, е. 1. Який служить для повертання чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  8. поворотний — ЗВОРО́ТНИЙ (про напрям руху, рух і те, що рухається — обернений, спрямований у протилежний бік, до вихідного пункту), НАЗА́ДНІЙ рідше, ПОВОРО́ТНИЙ рідше. Буруни йшли невпинно, підбирали під себе зворотні хвилі.. і заливали берег (М. Словник синонімів української мови
  9. поворотний — Поворотний, -а, -е Возвратный. Шух. І. 154. Словник української мови Грінченка