1. Словник української мови в 11 томах

повоєнний

ПОВОЄ́ННИЙ, а, е. Те саме, що післявоє́нний.

Почалася звичайна в повоєнних часах розмова; невістка нарікала на дорожнечу, що зростає з дня на день (Мак., Вибр., 1956, 381);

Скільки люди натерпілись, особливо за отих перших повоєнних років! (Оров., Зел. повінь, 1961, 45);

Повоєнне життя.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повоєнний — повоє́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повоєнний — [повойен:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. повоєнний — -а, -е. Те саме, що післявоєнний. Повоєнне життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повоєнний — Повоє́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. повоєнний — ПОВОЄ́ННИЙ, а, е. Те саме, що післявоє́нний. Почалася звичайна в повоєнних часах розмова; невістка нарікала на дорожнечу, що зростає з дня на день (О. Маковей); Скільки люди натерпілись, особливо за отих перших повоєнних років! (П. Оровецький); Повоєнне життя. Словник української мови у 20 томах