1. Словник української мови в 11 томах

повстка

ПО́ВСТКА, и, ж., розм. Те саме, що повсть.

Мов копиці сіна.., стоять казахські округлі намети, криті повсткою (Донч., І, 1952, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повстка — по́встка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. повстка — -и, ж., розм. Те саме, що повсть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повстка — ПО́ВСТКА, и, ж., розм. Те саме, що повсть. Очища в лоб позападали, Сметаною позапливали, А голова вся в ковтунах; Із рота слина все котилась, Як повстка, борода скомшилась, Всім задавав собою страх (І. Котляревський); Мов копиці сіна.., стоять казахські округлі намети, криті повсткою (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. повстка — ПОВСТЬ (цупкий матеріал, виготовлений з вовни способом валяння), ПОВСТИ́НА, ПО́ВСТКА розм., ЛЯ́МЕЦЬ діал.; ФЕТР (тонкий, найвищого сорту). Батько з сином в обшитих старою повстю чоботах топталися серед широкого двору (К. Словник синонімів української мови
  5. повстка — По́встка, -ки ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади. Вас. 159, Словник української мови Грінченка